Київспецтранс

Блог

Андрій Грущинський: Щоб стало чистіше, потрібно не захоронювати сміття, а переробляти

Андрій Грущинський: Щоб стало чистіше, потрібно не захоронювати сміття, а переробляти

Голова правління підприємства Київспецтранс Андрій Грущинський відповідає на запитання про стан полігону твердих побутових відходів (ТПВ) №5 у Підгірцях.

Минулого тижня в ЗМІ з'явилася чергова інформація про катастрофічний стан полігону твердих побутових відходів (ТПВ) №5 у Підгірцях і витік фільтрату за його межі. Щоб зрозуміти, що відбувається насправді, ми звернулися безпосередньо до Андрія Грущинського, голови правління підприємства Київспецтранс, яке займається обслуговуванням полігону.

До речі, у вересні минулого року Андрій Грущинський переїхав жити в Підгірці. Як каже, для того, щоб краще зрозуміти проблеми, які створює полігон для довкілля і місцевої громади.

Чому Ви вирішили оселитися саме тут?

Я хотів створити платформу довіри між мною і місцевою громадою. Прикро, коли інформація, яку ти надаєш і за яку несеш відповідальність, не сприймається або спотворюється. Я спостерігав це протягом довгого часу і зрозумів, що головна причина – відсутність довіри між сторонами.

Люди роками живуть біля полігону і бачили різних чиновників і політиків, які приїжджали, дивилися, обіцяли вирішити проблему. Потім їхали, а ситуація не змінювалася. Першим запереченням, яке я сам почув від місцевих, було: «Ви поговорите і поїдете, а нам тут жити!». Тому я переїхав у Підгірці і став членом громади. Мені теж тут жити, і люди розуміють, що в позитивних змінах я зацікавлений не на словах, а на ділі.

Ми ведемо діалог на рівних, а не з позицій «поганий – хороший». Адже коли мова заходить про політику, реформи, або, як у нашому випадку, – закриття полігону, то простіше за все, не розбираючись в деталях, зробити прості висновки: так правильно, а так неправильно. Але якщо сприймати процеси тільки таким чином, навішувати ярлики, то почути один одного і домовиться не вийде.

Яка причина такої недовіри?

Тривалий час, з самого початку існування полігону ТПВ №5, між владою міста, керівництвом підприємства і тими, хто живе в населених пунктах навколо, діалогу не було. У ньому не було необхідності, адже думка громади про роботу підприємства тоді просто ігнорувалася.

За останні чотири роки в країні дійсно відбулося багато змін: громадська активність набула інші форми і влада міста намагається чути і бути почутою. При каденції нинішнього міського голови, завдяки його зацікавленості як управлінця і політика, діалог з громадою почався. Це непростий процес, але робити якісь реальні речі завжди важче, ніж займатися популізмом.

Ви очолюєте підприємство Київспецтранс з 2015 року. Що змінилося за цей час?

У 2015 Київспецтранс був підприємством, яке пербувало на межі зупинення. Минулі три роки були спрямовані на його вихід з кризи. Зараз ситуація стабілізована, загроза зупинення ліквідована. Продовжуємо розвиток, незважаючи на окремі труднощі.

Зокрема, поки відкрите питання встановлення тарифів на захоронення на економічно обгрунтованому рівні. Адже протягом останніх 8 років Київспецтранс надавав послуги захоронення за тарифом, який не тільки не давав підприємству заробляти, але навіть не покривав базові витрати на те, щоб утримувати полігони в нормальному стані.

Розкажіть про цікавий досвід, який отримали за час роботи на підприємстві. Був такий?

Так,у сфері кризового менеджменту. Вважається, що робота кризового менеджера – це дуже цікаве заняття. Коли кризи трапляються час від часу, – можливо, але, коли перебуваєш в тонусі постійно, то... Стресостійкість у мене точно зросла за цей час.

Моя робота на підприємстві почалася з того, що через два тижні після призначення на посаду до нас увірвалися 20 співробітників СБУ, всіх поклали на підлогу і сім годин проводили обшук. Десь в такому темпі і працюємо відтоді. У той же час Київспецтранс залишається одним з лідерів з вивезення відходів з Києва. Ми обслуговуємо 4 райони міста.

Що змінилося на підприємстві за останні три роки?

По-перше, коли я почав працювати на підприємстві, то зіткнувся з великою податковою заборгованістю, що склалася за кілька років. Плюс чималі штрафи, пеня, значний ризик арешту рахунків і зупинення роботи. По-друге, сміття на полігоні не складувався відповідно до технології, а хаотично скидалося на майже вертикальних схилах. Це значно збільшувало ризик пожежі через самозаймання відходів.

Ми тоді переконали столичних чиновників, отримали фінансування і «підтягнули» полігон до задовільного стану. За результатами 2017 року, вперше за всі роки діяльності, підприємство отримало нехай невеликий, але прибуток. Ми оновили парк сміттєвозів, контейнерів і відтоді продовжуємо це робити регулярно. Поступово почали оптимізувати бізнес-процеси для зменшення витрат і підвищення рентабельності.

Зараз ми планово ремонтуємо техніку, яка працює на полігоні, підтримуємо її в робочому стані. Накопичуємо будівельне сміття і робимо з нього дорогу для сміттєвозів. Пересипаємо землею шари сміття, мінімізуючи таким чином ризики загоряння і зменшуючи неприємні запахи, які з'являються внаслідок гниття органіки у відходах.

У жителів навколишніх селищ сміття приймаємо безкоштовно, – вони його звозять на майданчик біля воріт полігону. Там у нас встановлені контейнери для роздільного збору та інформаційний плакат. На жаль, більшість населення відходи поки що не сортує.

Які є труднощі в роботі?

У нас серйозна проблема з кадрами: багато кваліфікованих робітників поїхали працювати за кордон. До того ж дуже мало бажаючих працювати вантажниками – завантажувати контейнери в сміттєвози.

Де берете кадри?

Всього на підприємстві працює майже 300 осіб. На полігоні №5 у нас 65 співробітників, більшість з яких живуть в селах, розташованих навколо. І тільки їх консерватизм зупиняє їх від пошуку роботи далеко від дому, де можна було б заробляти інші гроші. На жаль, зарплати у нас не дуже конкурентні. Ми розуміємо це, і намагаємося поліпшити ситуацію. Це дійсно велика проблема, тому що дуже важко знайти людей, які хотіли б працювати в нашій сфері.

Насправді, вивезення сміття – це така ж робота, як і в будь-якій іншій транспортнійкомпанії: переміщення вантажу з точки А в точку Б. Нічого складного, але, правда, є певна специфіка.

Нещодавно в ЗМІ з'явилася інформація про витік фільтрату за межі дамби ТПВ-5. Що насправді сталося?

Хочу відразу сказати, що на сьогодні полігон працює в штатному режимі. Ніяких аварій, виходу з ладу насосного обладнання або інших надзвичайних ситуацій немає, і ми докладаємо всіх зусиль, щоб не було в майбутньому.

Спільно з депутатами Ходосїївської сільської ради ми недавно провели обстеження полігону. Склали відповідний акт, в якому зазначено: "Перевіркою було зафіксовано незначний витік фільтрату в навколишнє середовище в зв'язку з тим, що з ладу вийшло перекачувальне обладнання (насос)".

Частина фільтрату перелилася не за межі полігону, а в передбачений для таких випадків обвідний канал. Витоку фільтрату з території полігону немає. Крім того, оскільки для позаштатних випадків передбачені захисні бетонні жолоби, що направляють можливі витоки на насосну станцію.

Дійсно, рівень фільтрату на полігоні перебуває на загрозливо високій позначці, і ми усвідомлюємо цю небезпеку. Уже готовий проект розширення потужностей станції очистки фільтрату, проведені відкриті торги і навіть визначено виконавця. Зараз ми очікуємо від міської ради виділення фінансування для реалізації.

Які перспективи у Полігону №5, якщо доречно говорити про перспективи?

Кінцева і невідворотна перспектива – закриття прийому сміття і повна рекультивація. До неї ми зможемо прийти, виконавши всі зобов'язання щодо приведення полігону в порядок і зменшення його негативного впливу на довкілля.

Наприклад, ще на 1 жовтня 2017 потрібно було припинити захоронення сміття на одній карті полігону і почати захоронювати на інший. Але ми поки не можемо цього зробити через те, що рівень захисної дамби знаходиться нижче рівня фільтратного озера. Критично необхідно спочатку наростити дамбу і відповідним чином оснастити, щоб виключити можливість переливання фільтрату.

У минулому році ми встановили новий модуль для його переробки. Зараз ресурс цього обладнання вистачає на те, щоб підтримувати наявну кількість фільтрату, не допускаючи його збільшення. Додаткові потужності станції очистки, які ми плануємо встановити, дозволять радикально зменшити рівень небезпеки щодо довкілля.

Всі проектні рішення вже затверджені будівельною експертизою, роботи розпочнуться найближчим часом, і ми дуже розраховуємо на їх своєчасне і повне фінансування.

Суспільство має розуміти – зараз доведеться витратити значні кошти, щоб зменшити негативний вплив полігону. Якщо цього не зробити і залишити все як є – може статися екологічна катастрофа. Варто додати, що в цьому не було б необхідності, якби в Україні всі ці роки працювала галузь з переробки відходів.

Що нам потрібно, щоб в Україні стало чистіше?

Щоб стало чистіше, потрібно не просто менше смітити. Хоча і це теж. Потрібно навчитися поводитися зі сміттям цивілізовано. Ми вже знаємо, що викинути недопалок або упаковку мимо урни – аморально. Це не всіх зупиняє, але все ж. Так ось, в рамках громади аморально звалювати відходи в купу і думати, що проблема вирішується.

Щоб стало чистіше, потрібно відійти від захоронення сміття і почати його переробляти. А для того, щоб сміття перероблялося, повинні з'явитися суб'єкти, які цю послугу надаватимуть. Але вони з'являться тільки тоді, коли послуга з переробки буде оплачуватися. Ось така нехитра схема наведення чистоти в державі.

Переробка сміття може бути прибутковим видом господарської діяльності, але у нас немає відповідного законодавства і відсутня позитивна економічна модель. При цьому існує багато прикладів – досвід тієї ж Польщі, де ще недавно налічувалося більше однієї тисячі сміттєвих полігонів, більшість з яких не відповідали жодним європейським нормам. Зараз Польща активно розвиває механіко-біологічну переробку сміття і полігонів стало вдвічі менше.

Кожен з нас сміття продукує, але мало хто замислюється над тим, що з ним відбувається далі. Всіх хвилює, щоб сміття вивезли з-під будинку, балкона, огорожі, а куди його повезуть, – це, на жаль, турбує поки що тільки ті громади, які проживають поблизу звалищ, підприємства, які є операторами полігонів, і органи місцевого самоврядування, які час від часу стають заручниками ситуації, коли сміття вивезти нікуди. Але вже давно настав час взятися за проблему по-справжньому.

Джерело: biz.nv.ua

 


Інші публікації